Для батьків

                            

     Лекторій для батьків « Протидія насильству» 

Насильство – це застосування прийомів різноманітного психологічного та фізичного тиску щодо іншої людини для встановлення повного або часткового контролю над нею.

Види насильства:

-        фізичне  насильство – усі форми травматизму,спричинені навмисними діями інших людей (переломи кісток, черепно-мозкові травми, синці на тих частинах тіла, де їх не повинно бути, опіки, подряпини, укуси, споживання невідповідної їжі, напоїв або медикаментів тощо);

-        сексуальне насильство – це залучення дітей або підлітків до 18 років до сексуального життя дорослих, а також просте споглядання чи присутність неповнолітніх при  сексуальних діях чи сексуальна експлуатація дитини;

-        емоційне (психічне ) насилля – це вплив на психіку дитини шляхом залякування, погроз (зокрема фізичною розправою), щоб зламати волю до опору, заблокувати відстоювання своїх прав та інтересів, примус робити те, що протирічить її моральним принципам, висміювання, дратування, кривдження, залякування, постійна критика, ігнорування, приниження, тероризування;

-        байдуже ставлення (нехтування) – небажання дорослих задовольнити потреби дитини в їжі, одязі, медичній допомозі тощо, тобто дорослі безвідповідально ставляться до дитини.

Документи в яких закріплені права дітей:

-        Конституція України;

-        Закон України «Про охорону дитинства»;

-        Сімейний і Цивільний  кодекси України;

-        Конвенція ООН  про права дитини і інші.

 ЯК  ЗАПОБІГТИ НАСИЛЬСТВУ  РЕКОМЕНДАЦІЇ   БАТЬКАМ

Сім’я є головним, природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини. Саме батьки відповідають за створення для цього належних умов. Прислухайтесь до рекомендацій по вихованню дітей:

1.  Не вчіть дитину того, із чим  ви самі не знайомі. Для правильного виховання дитини  необхідно знати її вікові та  індивідуальні особливості.

2.  Не сприймайте дитину як свою власність. Ваша мета – виховати її  для життя серед людей.

3.  Довіряйте дитині. Пояснюйте, що вона робить краще, а що – гірше. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина навчиться їх самостійно виправляти.

4.  Не ставтесь до дитини зневажливо. Дитина має бути впевненою у своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна людина.

5.  Будьте терплячими. Ваше нетерпіння – ознака слабкості, демонстрація невпевненості  у собі.

6.  Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте – твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю й послідовністю.

7.  Подбайте про те, щоб ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.

8.  Виключіть зі своєї практики вислів «Роби, якщо я так кажу!». Замініть цю форму вимоги на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це принесе тобі користь». Дитина має звикнути діяти не за наказом, а тому, що це правильно, необхідно комусь.

9.  Оцінюючи дитину, говоріть їй не тільки про те, чим ви не задоволені, але й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідськими дітьми, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора та якою сьогодні.

10. Ніколи не говоріть, що ви настільки зайняті добуванням засобів для існування сім'ї, що вам ніколи виховувати вашу дитину. Це означає: «Мені ніколи її любити».

 Джерело: https://vseosvita.ua/library/batkivskij-lektorij-zahist-prav-ditini-proti-nasilstva-146736.html

 ✅ Шановні батьки!

Через обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури в Україні вимикають вуличне освітлення – через аварії або з метою економії. 

Щоб не наражати ваших дітей на небезпеку, ми просимо вас подбати про те, щоб їх одяг було видно у темряві. Для цього варто:

✅  Обирати світлі речі. Необов’язково білі, проте світлих кольорів має бути половина одягу. Наприклад, куртка чи штани.

✅  Придбати світловідбивні елементи одягу. Це може бути браслет, стрічка на рюкзак або жилет. За статистикою, світловідбивачі зменшують ризик наїзду авто в шість разів.

✅   Світловідбивні елементи краще розташовувати на рівні голови, корпусу і рук дитини — через менший зріст діти менш помітні на дорогах. 

✅   Найкраще помітні елементи жовтого кольору та розміром понад 15 квадратних сантиметрів.

https://t.me/osvita_prostir_kir/4462

     Що таке війна?

 Як пояснити це дитині та вправи для психологічної допомоги: сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз.

⚪ Ми можемо пояснити, що війна — це агресивні дії однієї країни щодо іншої. Війна вже триває 8 років, просто вона була для нас непомітна. Зараз це змінилося. Якщо дитина знає, що таке цінності, можна пояснити, що цінності людей і країн можуть не збігатися.

⚪ Війна — це завжди страшно та жахливо. Ми маємо робити акцент: “Дивися, ми зараз у безпеці й наша армія робить усе, щоби ми залишалися в безпеці. А для того, щоби ми були в більшій безпеці, нам треба прислуховуватися одне до одного, важливо, щоби ти робив те, що я кажу. Ти відповідаєш за те-то й те-то”. Дитину важливо зробити відповідальним за щось. Будь-яка розмова з дитиною має закінчуватися обіймами.

⚪ Корабель не тоне на воді, він тоне, коли вода потрапляє всередину нього. Тому не так важливо, що зовні, важливо — що ми впускаємо всередину.

  Далі — кілька порад, як допомоти дитині.

◽ Режим дня. Робіть усе, що ви робили раніше, якщо є така можливість. Якщо дитина їла завжди о певній годині та є можливість так робити і надалі — продовжуйте. Те, що зараз пов’язує нас із мирним часом, буде на користь.

◽Важливо створювати безпечний простір. Наприклад, будиночки чи “халабуди”, сидіти на підлозі, малювати будиночки, гратися в хованки. Те, що може давати відчуття кордонів.

◽ Грати в псевдоагресивні ігри. Наприклад, битися подушками, бігати і кричати, грати в боулінг чи збивати кульки.

◽Використовуємо протокол для дітей у стресі, про який я дізналася від одного з моїх викладачів з Ізраїля Олександра Гершанова. Коли людина пережила стрес, перше, що треба зробити — обійняти її. Але водночас важливо старатися не торкатися відкритих частин тіла, бо це може спричинити ще більшу невротизацію. Ми можемо взяти людину за руку, якщо інший контакт неможливий.

◽Розмахувати руками, як маятником.

   «Як говорити з дітьми про війну?»

Усе залежить від віку дитини. Діти віком 7-10 років усе розуміють. Потрібно підтримувати їх, намагатися відповідати на їх питання 

🔹діти різного віку зчитують інформацію від батьків: якщо батьки у тривозі, це передається дітям 

🔹 батькам намагатися максимально зберігати спокій. Якщо хочеться плакати - намагайтеся робити це не в присутності дитини. Якщо «накриває» в присутності дитини - вдихайте глибоко, вмийте обличчя холодною водою. Важливо, щоб тривога не передавалася дітям і не лякала їх 

🔹моліться разом з дітьми

🔹 не варто говорити про вкрай важкі речі

🔹 не допускати і не уявляти найгірший розвиток подій, щоб не впадати у паніку - цим можемо собі нашкодити

🔹коли ситуація прийде - на той момент будемо мати Божу милість і Він нас укріпить

 🔹 «перебувати» у теперішньому дні

🔹займатися повсякденною рутинною роботою, мріяти, прогнозувати

 🔹 наше завдання зараз - вижити максимально психічно здоровими

 🔹не боятися говорити про свої страхи - варто «виговоритися», і стане легше 

🔹не соромитися просити про допомогу, не біймося зізнатися, що ми слабкі 

🔹я тут і зараз, і зі мною Бог

🔹 життя в іншій реальності - це захисна реакція нашого організму 

🔹запланувати, що буду робити у випадку небезпеки - продумати кроки і залишити: буду про це думати, коли буде необхідно

 🔹 для дитини важлива спокійна мама

🔹 важливі обійми та почуття безпеки

🔹гарна погода: гуляйте, відпочивайте

🔹максимально бути у контакті зі своїм тілом

 🔹менше концентруватися на новинах

🔹Бог на усе дасть сили

Як cформувати емоційний інтелект у вашої дитини➡

Що таке щаслива дитина?➡

Десять заповідей для батьків від Януша Корчака

Януш Корчак - видатний польський педагог, письменник, лікар та громадський діяч жив заради дітей.

Пропонуємо вам ознайомитися з принципами виховання дітей, рекомендованих цією неймовірною людиною.

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

4. Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений - її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам'ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.

8. Дитина - це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плоті і крові. Це - та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це - розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки що поруч.